попадать в плен

milit. in die Gefangenschaft geraten

несовер. - попадать; совер. - попасть

1) (в кого-л./что-л.; достичь цель)

2) (оказаться в каком-л. месте, положении, обстоятельствах.)

- попадать в беду

••

- где попало

captivity

1. (в вн.; в цель и т. п.) hit* (d.)

2. (куда-л.) get*; ( очутиться) find* oneself; fetch up (at) разг.

I. попадати.

II. попасть

1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;

2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];

3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.

* * *

1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися

2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти

3) ( упасть много раз) попа́дати

vi; св - попа́сть

1) оказываться где-л to get (to, into)

2) достигать чего-л to hit

•

- мне попадёт!

X в (большом) ходу - X is widespread (current, (very) popular, fashionable)

Neg X не в ходу - X is outmoded (passe, out of style etc).

• В ХОДУ; В БОЛЬШОМ ХОДУ both coll

[PrepP; these forms only; subj-compl with быть (subj: usu. abstr)]

=====

⇒ sth. occurs widely, enjoys popularity, is in general use:

- X в (большом) ходу≈ X is widespread (current, (very) popular, fashionable);

- X is in (great) demand (in style, in vogue);

     ♦...Вообще пользование канвой лермонтовских стихов для шуток было так в ходу, что, в конце концов, становилось карикатурой на самое искусство пародии.. (Набоков 1)....The use of some of Lermontov's lyrical poems as a canvas for journalistic jokes about people and events was in general so widespread that in the long run it turned into a caricature of the very art of parody. (1a).

     ♦ Прочитав фразу про плен, я опять умилился и подумал, что, видимо, именно тогда ученые и другие общественные деятели стали попадать в плен. Помнится, в самые ранние школьные годы это выражение было в ходу, и я довольно картинно представлял себе этих самых ученых, попавших в плен к буржуям (Искандер 3). Reading the phrase about imprisonment, I was again filled with emotion. It struck me that this was just about the time when scholars and other public figures began to be taken prisoner. As I recall, this expression was current when I first started school, and I had a rather picturesque image of these scholars who had been taken prisoner by the bourgeoisie (3a).

     ♦ "Но я просто не могу себе представить его в роли грабителя". - " Почему?" - "Ну, теория квадратного подбородка, дегенеративного черепа и низкого лба, я это имею в виду. Ламорозо и его школа". - "...Ламорозо у нас не в ходу" (Семёнов 1). "But I simply can't see him as a robber." "Why?" "You know, the theory of the square chin, degenerate skull and low forehead, that's what I have in mind; Lombroso and his school." ".. Lombroso's not popular with us in this country" (1a).

     ♦ [Варравин:] Сделаем христианское дело; поможем товарищу - а?.. Нынче все общинное в ходу, а с философской точки, что же такое община, как не складчина? (Сухово-Кобылин 3). [V.:] Let's do the Christian thing; let's help a comrade, shall we?...Nowadays everything communal is fashionable, and from a philosophical standpoint, what is a community if not a pooling of resources? (3a).

     ♦ Вообще, политическая мечтательность была в то время в большом ходу... (Салтыков-Щедрин 1). Political dreaminess was generally in vogue then... (1a).

• В ХОДУ; В БОЛЬШОМ ХОДУ both coll

[PrepP; these forms only; subj-compl with быть (subj: usu. abstr)]

=====

⇒ sth. occurs widely, enjoys popularity, is in general use:

- X в (большом) ходу≈ X is widespread (current, (very) popular, fashionable);

- X is in (great) demand (in style, in vogue);

     ♦...Вообще пользование канвой лермонтовских стихов для шуток было так в ходу, что, в конце концов, становилось карикатурой на самое искусство пародии.. (Набоков 1)....The use of some of Lermontov's lyrical poems as a canvas for journalistic jokes about people and events was in general so widespread that in the long run it turned into a caricature of the very art of parody. (1a).

     ♦ Прочитав фразу про плен, я опять умилился и подумал, что, видимо, именно тогда ученые и другие общественные деятели стали попадать в плен. Помнится, в самые ранние школьные годы это выражение было в ходу, и я довольно картинно представлял себе этих самых ученых, попавших в плен к буржуям (Искандер 3). Reading the phrase about imprisonment, I was again filled with emotion. It struck me that this was just about the time when scholars and other public figures began to be taken prisoner. As I recall, this expression was current when I first started school, and I had a rather picturesque image of these scholars who had been taken prisoner by the bourgeoisie (3a).

     ♦ "Но я просто не могу себе представить его в роли грабителя". - " Почему?" - "Ну, теория квадратного подбородка, дегенеративного черепа и низкого лба, я это имею в виду. Ламорозо и его школа". - "...Ламорозо у нас не в ходу" (Семёнов 1). "But I simply can't see him as a robber." "Why?" "You know, the theory of the square chin, degenerate skull and low forehead, that's what I have in mind; Lombroso and his school." ".. Lombroso's not popular with us in this country" (1a).

     ♦ [Варравин:] Сделаем христианское дело; поможем товарищу - а?.. Нынче все общинное в ходу, а с философской точки, что же такое община, как не складчина? (Сухово-Кобылин 3). [V.:] Let's do the Christian thing; let's help a comrade, shall we?...Nowadays everything communal is fashionable, and from a philosophical standpoint, what is a community if not a pooling of resources? (3a).

     ♦ Вообще, политическая мечтательность была в то время в большом ходу... (Салтыков-Щедрин 1). Political dreaminess was generally in vogue then... (1a).

1. казаться, показаться; представляться, представиться (воображению); ощущаться, ощутиться

2. казаться, показаться, выглядеть; производить (произвести) впечатление

Сравни с:

кояш

3. казаться, показаться; представляться, представиться; чудиться, почудиться, мерещиться, померещиться; возникать (возникнуть) в воображении; вырисовываться (в глазах)

Сравни с:

кончаш, кояш

4. в сочет. с подр. сл., нар., сравнительными конструкциями и т. п. выражает ощущения, чувства, состояния; передаётся сочетаниями с гл. казаться, показаться, чувствоваться, почувствоваться, ощущаться, ощутиться, а также словами состояния

– чучын кодаш

– чучын колташ

– чучын шогаш

1. попадать, попасть, угодить; поражать (поразить) какую-л. цель, просовывать (просунуть) во что-л.

Сравни с:

логалаш II, логалташ

2. попадать, попасть, угодить куда-л.; оказываться (оказаться) где-л., в каких-л. обстоятельствах, условиях

Сравни с:

логалаш II, верешташ

3. в сочет. с деепр. успевать (успеть) делать (сделать) что-л.

Сравни с:

шукташ

4. перен. попадать, попасть; угадывать, угадать; догадываться, догадаться; попадать (попасть) в самую точку, метко и кстати сказать что-л.

5. перен. разг. попадать, попасть; доставаться (достаться); получать (получить) наказание, взыскание за что-л.

1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;

2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);

3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).

* * *